Кішка породи шиншила є не окремою незалежною породою, а найрідкіснішим типом забарвлення. Уперше цей ефект селекціонери закріпили у перських котів, отримавши сніжно-білу шерсть із темним напиленням на кінчиках. Тварина відрізняється флегматичним темпераментом, тому ідеально підходить для тихої міської квартири.
Коротка характеристика породи
| Країна походження | Велика Британія |
| Час зародження | XIX століття (1894 рік) |
| Вага | 3,5–7 кг |
| Зріст | До 30 см |
| Тривалість життя | 12–17 років |
| Тип шерсті | Довга, густа, з щільним підшерстям |
| Забарвлення | Біле з темним тіппінгом (1/8 довжини волосини) |
| Колір очей | Смарагдово-зелений, з чорним обідком |
| Темперамент | Спокійний, врівноважений, спостережливий до господаря |
| Догляд за шерстю | Щоденне вичісування |
Історія походження
Селекція перських шиншил розпочалася у Великій Британії наприкінці XIX століття шляхом схрещування сріблястих таббі та димчастих персів (родоначальник – кіт Silver Lambkin, 1882 р.). У 1894 році на виставці в лондонському Кришталевому палаці забарвлення офіційно виділили в окремий клас. Це перший в історії фелінології випадок, коли забарвлення створили цільовим штучним добором і пізніше закріпили в стандартах CFA та FIFe.
Фенотип шиншили (код забарвлення 12) визначає домінантний ген-інгібітор срібла (I, Inhibitor). Він пригнічує синтез пігменту в підшерсті, роблячи його сніжно-білим. Темний еумеланін відкладається тільки на кінчику остьового волоса, займаючи до 1/8 його довжини (тіппінг). Пізніше цей тип забарвлення перенесли на британську (BRI ns 12) та шотландську породи.
Особливості зовнішності
Згідно зі стандартами фелінологічних організацій, перська шиншила має брахіцефальний тип будови черепа з масивним кістковим остовом і кремезним тулубом. Голова кругла, з вираженими щічними мішками, широким куполоподібним чолом і стопом (різким переходом від чола до носа). Верхній край мочки носа розташовується суворо не вище рівня нижньої повіки очей. Лапи короткі, міцні, з щільними округлими пучками шерсті між пальцями.
Головна ознака якості породи – глибина та чистота забарвлення. Зелений колір райдужки важливий так само, як і рівномірність напилення на шерсті. Будь-які жовті або мідні вкраплення в очах вважаються дискваліфікуючою ознакою на виставках.
Базовий шар шерсті та підшерстя мають чисто-білий колір без жовтизни та руфізмів. Темний пігмент (чорний або глибокий темно-сірий) покриває суворо 1/8 частини довжини остьового волоса на спині, боках, голові та хвості. Обводка мочки носа, губ і повік має виражену чорну пігментацію, що нагадує підведену лінію. Підборіддя, груди, живіт і внутрішня поверхня лап залишаються абсолютно білими, без тіппінгу.
Довжина остьового волоса може досягати 15 сантиметрів, а на грудях утворюється пишний комір. Хвіст короткий, з рясним опушенням, без заломів і деформацій хребців.

Срібляста шерсть із темним тіппінгом і смарагдові очі — головна окраса шиншили
Характер і поведінка
На відміну від інших довгошерстих родичів, ця кішка виявляє більше інтересу до подій навколо. Вона любить спостерігати за домочадцями з безпечної висоти, але уникає нав'язливої поведінки. Домашній улюбленець не стрибатиме по високих меблях, не псуватиме штори та не розкопуватиме землю у вазонах. Шиншили дуже тихі, вони рідко подають голос і спілкуються м'яким муркотінням. Прив'язуються до господаря, але спокійно переносять короткочасну самотність.
Здоров'я та анатомічні проблеми
Особлива будова черепа перської групи створює певні ризики для здоров'я. Через укорочену мордочку та плоский профіль можливі деформації щелеп, що призводить до хвороб зубів і ясен. Звужені ніздрі та подовжене м'яке піднебіння іноді ускладнюють дихання. У котів часто намокає шерсть на мордочці через поганий відтік слізної рідини. Якщо щодня не очищати ділянку навколо очей, розвивається подразнення шкіри.
Серед поширених генетичних патологій зустрічається атрофія сітківки та полікістоз нирок. Захворювання нирок передається у спадок і призводить до утворення кіст. Відповідальні заводчики обов'язково проводять ДНК-скринінг перед розведенням.
Раціон
Через схильність до гіподинамії та відкладення жирової тканини шиншили потребують суворо нормованого раціону з контрольованим рівнем метаболічної енергії. Оптимальний рівень білка тваринного походження має становити не менше 32–35%, а рівень жирів – у межах 14–16%. У складі харчування обов'язкова присутність незамінних жирних кислот Омега-3 (EPA/DHA) та Омега-6 для підтримки ліпідного бар'єра шкіри та структури підшерстя.
Для профілактики утворення волосяних грудок у шлунково-кишковому тракті (трихобезоарів) у дієту вводять неперетравлювану клітковину (бурякову пульпу, псиліум) в обсязі 5–6%. Анатомія щелеп вимагає використання крокет спеціальної форми та розміру, які кішці легко захоплювати плоскими губами.
Важливо стежити за мінеральним балансом (співвідношення кальцію та фосфору 1.2:1), щоб не провокувати розвиток сечокам'яної хвороби (уратного або оксалатного типу). Питна вода повинна подаватися через фільтри-фонтанчики для стимулювання питного інстинкту.

HOME FOOD Grain-free hypoallergenic — сухий корм для стерилізованих котів, качка та груша
Купити
HOME FOOD Hairball control — сухий корм для виведення шерсті зі шлунку, індичка та ягоди
Купити
HOME FOOD For sterilised/neutered — сухий корм для стерилізованих/кастрованих дорослих котів, кролик та журавлина
Купити
Фітомін для котів олія "Omega Balance" Баланс Омега-3, -6, -9, 100 мл
Купити
Правила догляду за шерстю та гігієна
Догляд за шиншилою вимагає системності, оскільки довге хутро швидко збивається в ковтуни. Щоденні гігієнічні процедури запобігають проблемам зі шкірою та зберігають охайний вигляд. Вичісувати улюбленця потрібно металевим гребенем із заокругленими зубцями.
Купають кішку спеціальними шампунями для білої шерсті, уникаючи потрапляння води в вуха. Після миття підшерстя потрібно ретельно висушити феном на низькій температурі, оскільки вологе хутро призводить до переохолодження. Для догляду за очима використовуйте чисті ватні диски та спеціальний лосьйон.
Основні процедури:
- Щодня розчісуйте шерсть на животі, лапах і за вухами.
- Протирайте очі розчином без спирту щоранку та щовечора.
- Чистіть зуби спеціалізованою пастою не рідше одного разу на тиждень.
- Підстригайте кігті на 1–2 міліметри кожні три тижні.
За умов гарного утримання, правильного харчування та турботи шиншила живе до 17 років. Вона стане тихим, відданим і неймовірно красивим компаньйоном.

Розкішна довга шерсть потребує щоденного догляду