Чи потрібно робити щеплення котам, які живуть вдома? Відповідь однозначна – так.
Досить часто власники котів вважають, що якщо їх улюбленець нікуди не виходить, не спілкується з іншими котами, то джерел зараження небезпечними вірусними та паразитарними захворюваннями у нього нема. Це ствердження невірне. Існує безліч хвороб та безліч шляхів їх передачі, навіть через лупу шкіри чи волосся.
Імунітет кожного котика різний. Деякі мали здорову маму, яка викормила їх молоком до 2-х-місячного віку, була своєчасно щеплена та передала свої антитіла кошенятам. Але після відлучення від мами антитіла, які захищали малюка, будуть потроху знижуватись. І він зостається беззахисний. Що ми в такому випадку робимо? – Серію щаплень, які виробляють напружений імунітет проти панлейкопнії, каліцивірозу, герпесу, хламідіозу та сказу котів. Сучасні вакцини досить безпечні та при застосуванні здоровому коту ніколи не викличуть хвороби. Інша річ – вихованець в момент вакцинації знаходиться в інкубаційному періоді з якоїсь хворобі, тобто вже мав контакт з вірусом. Вірогідніше за все, після вакцинаціїї такий кіт захворіє. Тому так важливо не щеплювати улюбленця самотужки, а звернутись до ветеринарної клініки. Ідеальний варіант – зробити загальний аналіз крові перед вакцинацією. Не слід боятись щеплень! Це гарантія здоров’я вашого кота на цілий рік.
Якщо вихованець живе вдома без щеплень, а власник десь пройшовсь взуттям по вулиці, де були виділення іншого хворого кота (сеча, слина, мокротіння, екскременти та навіть лусочки шкіри), далі цим взуттям поцікавився ваш домашній улюбленець, то у нього є всі шанси захворіти. Те саме стосується осіб, які контактували із зараженими, умовно-зараженими або перехворівшими котами, а потім поспілкувались з вашим котиком.
Звичайно, все залежить від дози зараження, імунітету кота, гігієни власника, чистоти приміщення, віку тварини, супутніх хвороб кота, корму, тощо.
Але попереджений, то значить озброєний! Не нехтуйте правилами вакцинального захисту. Буває, що 2-3 рази все пройшло нормально, а на 4-й кіт заразився внаслідок вищеперерахованих факторів.
Зазначемо, що існують інфекції, від яких нема ефективних вакцин: вірус лейкозу та імунодефіциту котів, коронавірус котячих, токсоплазмоз, тощо. Але і зараження такими агентами відбувається не так швидко. В даному випадку необхідним є досить тривалий безпосередній контакт із хворою твариною та ще й в період, коли вона виділяє цей вірус. Тому бувають часті випадки, коли дві тварини живуть разом тривалий час і тільки одна є зараженою.
Наголосимо, що вакцинацію слід повторювати кожен рік, незалежно від виду, статі тврини, починаючи з 2-х-місячного віку і до кінця життя.
Існують деякі трансмісивні хвороби (анаплазмоз, гемобартенельоз котів), які передаються через укус комах. Від цих речей вакцини не існує. Задача власника – забезпечити захист вихованця за допомогою профілактичних засобів (краплі, таблетки, нашийники, спреї)
Вакцина – це єдиний безпечний метод захисту від гострих інфекційних хвороб котів, не нехтуйте ним, навіть якщо ваш вихованець ніколи не виходив на вулицю. Всі існуючі на ринку вакцини для котів – безпечні, ефективні, зроблені висококваліфікованими фахівцями з любов’ю до котиків.
