Наразі достеменно не встановлено, чому коти їдять траву. Деякі дослідники вважають, що тварини з’їдають траву через високий рівень клітковини в ній, а також особливі смакові уподобання. Відмічено, що у більшості котів одразу після такого «раціону» настає блювота. Це не є хворобою або отруєнням. Трава – це складний вуглевод, а саме – клітковина. Вона не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті та слугує баластом. Потрапляючи до шлунка кота у кількості більше, ніж потрібно, трава швидко зумовлює відчуття переповнення, не може далі просуватись у тонкий кишківник та обумовлює фізіологічну блювоту. Нерідко разом з травою виходять комки шерсті, неперетравлений корм, тощо. Таким чином організм позбувається сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту. Спостерігається збільшена цікавість до трави в момент нудоти, переїдання. Таким чином кіт самостійно регулює випорожнення та очищення шлунку.
Однак, якщо трава поїдається в помірній кількості, вона частково потрапляє до кишківника у якості харчових волокон. Їх позитивний вплив пов'язан із здатністю утримувати вологу та впливати на склад мікрофлори товстого кишківника. Харчові волокна сприяють подразненню рецепторів товстого відділу та стимулюють акт дефекації; створюють більш об’ємні та м’які калові маси. Волокна регулюють ліпідний та вуглеводний обміни, збільшують видалення з організму шкідливого холестерину, зменшують рівень цукру крові, що важливо для котів хворих на діабет.
Клітковина не перетравлюється в шлунково-кишковому тракті та не є джерелом енергії. Це важливо враховувати при додаванні до раціону котів різної вгодованості. Наприклад, коти з цукровим діабетом, атеросклерозом, жовчокам’яною та сечокам’яною хворобою здебільше мають надмірну вагу. Їм з метою зменшення калорійності раціону слід вводити траву частіше, ніж котам худим, середньої будови тіла, зростаючим, активним, вагітним самкам або після хвороб з виснаженням організму.
Тривала нестача в раціоні харчових волокон призведе до розвитку закрепів, дискінезії кишківника, геморою. Клітковина діє як природній пребіотик, створюючи у кишківнику позитивну середу для розвитку корисних бактерій. При нестачі останніх порушується не тільки моторика ШКТ, але й погіршується імунітет тварини. Як відомо, кишківник собаки та кота – один з потужних органів імунітету. Однак, надлишок клітковини надмірно збільшує загальну масу молочнокислих бактерій, що може призвести до бродіння, здуття, проносів, метеоризму, зниження засвоєння білків, жирів, кальцію та заліза.
« Трава є джерелом вітамінів С, В9, К, калію, органічних кислот, клітинних оболонок. » Вони стимулюють секрецію травних залоз, посилюють їх ферментативну активність. Потреба собак та кішок у клітковині, харчових волокнах у 2 рази вище, ніж у людини. Слід бути уважним щодо тварин, які мають запальні процеси кишківника або прискорену перистальтику; необхідно обмежити споживання трави у даної групи.
Найбільш популярна трава для котів – це паростки вівса. Вони також з задоволенням поїдають м’яту, фенхель, льон, ростки чіа, буряку та моркви. Тварині важливо самостійно відкусити паросток, тому не слід рослину зрізати та подрібнювати. Найважливіше – виростити безпечну рослину. Навряд чи більшість зоомагазинів нададуть власнику тварини протокол безпеки щодо трави. Отже, радимо самостійно пророщувати насіння. Такий тип пророщування має багато спільного з мікрозеленню для людини, що набула популярності останні роки. Або ви обираєте насіння з перевіреного джерела (з відсутністю нітритів, нітратів, важких металів, радіонуклідів та мікотоксинів), або купуєте посівний матеріал у сертифікованого постачальника/виробника. Вам також знадобиться пластиковий лоток з відтоком для води, якісна вода для поливу, екологічний грунт. Радимо не застосовувати землю, пісок, гравій, вермикуліт та гідропоніку. Такі типи грунтів можуть бути причино отруєнь або сторонніх тіл у ШКТ. Обирайте безпечні бавовняні або лляні коврики. Рослині слід забезпечити оптимальну вентиляцію та сонячне (УФ) опромінення. Наразі існують готові безпечні багаторівневі контейнери для пророщування зерен з додатковим джерелом ультрафіолету. Для кожної зелені є певна фаза вегетації, коли рослина містить максимальну кількість поживних речовин, це слід враховувати при згодовуванні. Не обирайте траву із гострими краями, ще може пошкодити слизову оболонку стравоходу та шлунку котика. Не зрізайте траву з подвір’я: вона може бути джерелом бактерій, вірусів та гельмінтів.
Радимо вирощувати декілька видів корисних трав. З часом кіт сам обере ту, яка йому смакує. Крім того, поїдання трави переключить увагу з декоративних кімнатних рослин, що можуть стати джерелом тяжких отруєнь та травм.
