Організм здорової тварини на 65 - 75% складається з води. До того в різних тканинах її концентрація неоднакова. Якщо кров містить до 95%, то жир до 20%. Саме тому, собаки та коти, схильні до ожиріння, мають тенденцію до зниження загального об’єму води. Концентрація H2O змінюється з віком. Так, після 10-річного віку її рівень може падати нижче 40%. Звісно, що заставити тварину пити воду неможливо. Домашні улюбленці самостійно регулюють водний баланс та споживають стільки, скільки необхідно. Крім того, вони поглинають рідину з повітря та їжі. Абсолютно всі біохімічні реакції в організмі відбуваються в присутності води. При її нестачі:
- Уповільнюється робота шлунково-кишкового тракту;
- Знижується рівень гормонів;
- Шкіра втрачає еластичність, порушується шерстяний покрив;
- Клітини слизових оболонок руйнуються, і таким чином відкриваються «ворота» інфекції;
- Синовія суглобів стає занадто в’язкою, з’являються артрити та артрози, міжхребцеві диски втрачають свої амортизаційні властивості, кістки стають більш крихкими;
- Порушується зір;
- Знижується фільтраційна здатність нирок та печінки, утворюється пісок в нирках та жовчному міхурі;
- Настає передчасне старіння та дегенеративні зміни у внутрішніх органах.
Скільки ж треба води? «Здоровий собака потребує води від 60 до 70 мл на 1 кг ваги тіла, кіт – від 30 до 50 мл». Це якщо мова йде про харчування виключно сухими кормами. Вологі раціони та власновиготовлена їжа вимагають меншого споживання H2O. Але відмічено, що навіть за наявності постійного джерела води, наші улюбленці її недоотримують. Існує декілька способів збільшити споживання.
Перший, так званий «психосоматичний», оснований на зацікавленості тварини. Ви можете запропонувати джерело питну воду у вигляді фонтанчика, струмочка. Постійна циркуляція рідини збагачує її киснем та стимулює зацікавленність. На цьому ж заснований принцип додаткового пиття з відкритого крану. Після активних тривалих прогулянок на природі, є сенс запропонувати воду просто на відкритому повітрі (не з озер, річок та калюж, а тільки чисту!). Фізичний спосіб полягає у зміні самої води. Будь-яка вода має свій «водний присмак». Запропонуйте тварині декілька видів очищеної води з певним проміжком часу. Так виявите, яка з них більш смакує вашому гурману.
Щодо біологічного методу: радимо додавати до раціону собак та котів хрящі, суглоби та шкіру риби, птиці або ссавців. Чому? Тому що ці продукти містять велику кількість глюкозаміногліканів – речовин, що зв’язуються з молекулою води, формують желеподібний матрикс, який підтримує клітини. Особливої уваги заслуговують хрящові фрагменти морської риби. До нутрієнтів із вологоутримуючими здатностями належить звичайний буряк. Бетаїн – компонент буряка, крім потужної гепатопротекторної дії, має властивість зменшувати втрату води через шкіру.
«Особливо важливим моментом є якість води». Якщо ви не впевнені в безпеці водопровідної води, слід обирати очищену. Така вода мусить пройти промислові фільтри грубої та тонкої очистки, знезараження ультрафіолетом. В залежності від стану організму улюбленця, ветеринар порадить яку мінералізаію та рН слід обрати. Довіряйте перевіреним виробникам, працюючих за діючими системами якості, які дотримуються своєчасної заміни фільтрів, контролю безпеки як самої води, так і ємності. Підсумовуючи, при дотриманні питного режиму тварини слід звернути увагу на:
- Кількість споживання води на добу.
- Якість води (кожного дня необхідно міняти воду на свіжу).
- Фізико-хімічні показники корму та його окремих (вологоутримуючих) компонентів.
- Вік улюбленця (не слід примушувати літню тварину пити занадто велику кількість вологи, щоб не спричинити набряки).
- Стать та фізіологічний стан (потреба у воді лактуючої самки збільшується).
- Активність тварини.
- Наявність/відсутність хвороб (надмірне споживання води при цукровому діабеті).
