У вас дома з’являється цуценя або кошеня. Ми вас вітаємо! Ви обрали найкращого та найщирішого друга життя! Вихованець – це жива тендітна істота, яку слід виростити з мінімальними помилками в утриманні, харчуванні, догляді, гігієні та вихованні. Що для цього потрібно? По-перше, звернутись одразу до ветеринарного лікаря, щоб оцінити поточний стан здоров’я улюбленця.
Якщо мова йде про цуценя або кошеня віком до 2-х місяців, ваше завдання дізнатися у власників його батьків про народження малюка: чи це була запланована вагітність; скільки новонароджених, чи всі вижили; який вік батьків; чим харчувались дітки; чи давали власники їм глистогінні засоби і які; чи робили щеплення, скільки і якими вакцинами; чи виводили на прогулянку. З цими даними ви вперше відправляєтесь до ветеринарної клініки для огляду. Якщо антигельмінтики не застосовувались, ваш лікар порадить яку профілактику слід робити. Стандартні процедури вакцинування найчастіше розпочинаються з 2-місячного віку. Дізнайтесь у доктора, яка вакцина підійде вашому улюбленцю.
У випадку, якщо тваринка знайдена на вулиці або з приюту, лікар зробить необхідні обстеження (огляд, лабораторна діагностика, інструментальна діагностика) для виключення травм, заразних або внутрішніх хвороб, а також зооантропонозів (хвороб, що передаються від тварини людям).
В перший рік життя вихованця необхідно не менше 3-х походів до клініки, щоб зробити всі необхідні щеплення проти найбільш небезпечних інфекційних хвороб + сказ.
Майте також на увазі, що проживання тваринки в місцях, де є паразити (кліщі, блохи, комари) досить небезпечно. Ці комахи переносять безліч хвороб (бабезіоз, анаплазмоз, ерліхіоз, бореліоз, дірофіляріоз), що можуть призвести до загибелі собаки / кота при несвоєчасному лікуванні. Ефективні, зараєстровані в Україні засоби краще купувати в ветеринарній лікарні. Схему їх застосування розпише не продавець зоомагазину, а саме лікар, з урахуванням особливостей вашого улюбленця.
Зазвичай, якщо тварина активна, має добрий апетит, не має ознак схуднення або ожиріння, не має розладів травлення, запалення шкіри, вух та очей, навідуватись до лікаря можна не частіше одного разу в 6 місяців. З метою попередження якихось вад годування або розвитку запальних / дегенеративних чи неопластичних процесів лікар порадить зробити такі маніпуляції : загальний та біохімічний аналіз крові, аналіз сечі та УЗД черевної порожнини, нирок та серця. Ці маніпуляції швидкі, безболісні, своєрідний «check up» організму. Якщо ви щасливий власник стерилізованого котика, що має тенденцію до ожиріння, радимо збирати та відвозити сечу улюбленця раз в 3 місяці до лікарні або сертифікованої лабораторії; це дозволить відстежувати схильність до сечокам’яної хвороби.
Тваринам брахіцефалічних порід (мопси, бульдоги) слід частіше навідуватись до ветеринарного спеціаліста в спекотну пору року. Вузьки носові ходи та подовжене м’яке піднебіння можуть стати причиною недостатнього насичення організму киснем, теплового удару і, як наслідок, серцевої недостатності.
Собакам зі схильністю до вивиху колінної чашки або розриву хрестоподібної зв’язки (ши-тцу, йорки, мальтійські болонки, тер’єри) при незначних проявах кульгавості тазових кінцівок радимо проводити рентгенологічне обстеження у досвідченого ветеринарного ортопеда. Теж саме стосується собак великих порід зі схильністю до дисплазії кульшових суглобів, а також собак із довгим хребтом (такси, басети).
Тварини, які були підібрані на вулиці або в притулках, повинні обстежуватись не рідше одного разу в 3 місяці протягом перших двох років життя у нових власників. Нажаль, такі собаки та коти можуть бути носіями прихованих інфекцій або інвазій (коронавірус, вірус імунодефіциту або лейкозу у котів, дирофіляріоз або бореліоз собак), які довго себе ніяк не проявляють.
Власникам пухнастих вихованців з довгою шерстю або, навпаки, безшерстих (сфінкси, китайські хохлаті) крім лікаря, є сенс частіше звертатись до професіонала-грумера або дерматолога.
Собаки та коти, що перебувають в екологічно небезпечних зонах (забруднення води, повітря, кормів) або незадовільних умовах утримання (велика скупченість тварин в одному приміщенні, холодні або душні приміщення, недостатня гігієна) повинні зустрічатись з лікарем набагато частіше (не менше одного разу в 2 місяці).
