Як правильно дресирувати собаку в домашніх умовах?

Придбання цуценя – це придбаня радості, щастя, нових позитивних емоцій, нового члена родини. Але разом з тим – це велика відповідальність. Правильне годування відповідно віку, гігієна, утримання – запорука міцного здоров’я собаки. Але тваринка так само, як і дитина, потребує коректного виховання. На жаль, деякі власники не приділяють цьому аспекту великого значення. Соціалізація вихованця у людському та тваринному суспільстві, в першу чергу, залежить від хазяїна. Власник з перших днів появи малюка в домі повинен приділяти увагу вихованню, це є його відповідальністю.

Отже, цуценя вже в нашому домі, і все одразу перевертається «з ніг на голову». Чому? Відповідь проста – це дитина. В неї багато енергії, сил, які треба витрачати на ріст (50%) та на розвиток, активність (50%). Одразу зазначемо, що команди, яким ви будете навчати цуценя до 6-місячного віку, не запам’ятовуються адекватно. Але деякі з них все ж таки треба знати. Наприклад, команда «Фу» (неможна), «Місце» (означає саме те місце, яке в разі команди чітко повинен знати малюк – ліжак, ковдра, рушник, пелюшка), «Стій! Дорога!», «До мене!». Багаторазове повторювання цих команд, яке у разі правильного виконання підкріплюється заохочуванням, пестощами, підбадьорюванням, швидко запам’ятовується і надалі виконується тваринкою з радістю.

Більш складні тренування, наприклад, команди «сидіти», «лежати», «голос», «дай лапу», тощо слід розпочинати від 6-місячного віку. В цей час у цуценят активно розвиваються нейронні зв’язки мозку. Тому вони швидко запам’ятовують більш складні слова та розуміють їх прив’язку до дії.

Якщо ви вирішили брати свого улюбленця на полювання та прищепити йому навички мисливських собак, то оптимальний вік для цього 10-12 місяців. В такому випадку краще скористатися послугами досвідченого мисливця. Це досить кропотливий процес, де важливо не пропустити деякі тонкощі, пов’язані з полюванням, зброєю та витривалістю конкретних порід.

Цуценята деяких малих порід є гіперактивними все життя. Та це не означає, що вони не піддаються дресируванню. Розмір мозку ніяк не впливає на розумові здібності. Часами собаки малих порід виконують складні пошукові або рятувальні функції краще, ніж їх більш великі побратими. Здатність до виконання та запам’ятовування команд залежить від:

  • генетичних факторів (тому мисливці обирають цуценят від батьків-мисливців);
  • розвитку нейронних зв’язків;
  • рухливості, співвідношення процесів збудження та гальмування в головному мозку;
  • типу зоахочення (деякі собаки більш радіють спілкуванню з хозяїном, ніж харчовій мотивації).

Отже, процес дресирування в домашніх умовах можливий. Він повинен бути повільним, щоб тваринка встигала закріплювати навики. Фрази слід вимовляти чітко, голосно, повторювати одні й ті самі команди стільки, скільки потрібно для конкретної тварини, але не забагато, бо вихованець може втомитися та втратити інтерес. В жодному разі не застосовувати силові або фізичні методи (електрошокові нашийники, побиття, погрози, замкнутий простір, голод).

Якщо не вистачає рівноваги, часу чи досвіду, радимо звернутися до досвідченого дресирувальника, кінолога. Такі спеціалісти досконало знають зоопсихологічні аспекти виховання тварини, порадять кращий спосіб взаємодії з вашим улюбленцем. Навчити собаку можливо навіть у немолодому віці. Все залежить від уваги, терпіння, відчуття емпатії та безмежної любові до тварин.