Чхання у кота може бути спричинене різними причинами, від звичайної реакції на подразники до серйозних захворювань. Необхідно познайомитися з кількома можливими причинами, через які кіт може чхати:

  1. Як і люди, кішки можуть чхати у відповідь на пил, дим, запахи та інші подразники в навколишньому середовищі;
  2. Певні інфекції верхніх дихальних шляхів, такі як котячий герпесвірус і каліцивірус, можуть викликати чхання в котів;
  3. Біль у зубах або яснах також не виключається, особливо якщо є запалення або інфекція в порожнині рота;
  4. Якщо кіт проковтнув якийсь об'єкт або частинку, яка викликає подразнення, така дія може призвести до чхання в спробах позбутися цього об'єкта;
  5. Респіраторні проблеми, такі як бронхіт або астма, особливо ймовірні, якщо чхання супроводжується утрудненим диханням;
  6. Деякі породи кішок, такі як перси та екзотичні короткошерсті, можуть мати анатомічні особливості (плоский лицьовий профіль), які часто сприяють чханню;
  7. Певні види глистів (аскариди) можуть викликати подразнення в дихальних шляхах;
  8. Сильний стрес або емоційне напруження також можуть вплинути на появу зазначеної проблеми.

Якщо кіт чхає регулярно, особливо якщо це супроводжується іншими симптомами, такими як втрата апетиту, зміни поведінки або виділення з носа чи очей, важливо звернутися до ветеринара для проведення діагностики та визначення конкретної причини.

Хвороби, які можуть проявлятися чханням

Токсоплазмоз

Хоча у котів чхання не є типовим симптомом цього захворювання, але є кілька основних проявів, пов'язаних із токсоплазмозом:

  1. Коти, заражені токсоплазмою, можуть проявляти втому, летаргію і загальну апатію;
  2. Заражені тварини здатні відчувати підвищене слиновиділення і слину з незвичайним запахом;
  3. Токсоплазмоз може викликати збільшення лімфатичних вузлів, особливо в області шиї;
  4. Процес розвитку інфекції може зачепити центральну нервову систему, спричиняючи погіршення координації і тремтіння;
  5. Можливі різні очні симптоми, такі як запалення очей, зміни в зіницях і навіть втрата зору.

Токсоплазмоз може бути небезпечним, особливо для вагітних кішок і тварин з ослабленою імунною системою. 

Хламідіоз

Захворювання може вражати кішок будь-якого віку, але частіше трапляється у молодих тварин віком до 1 року. Хламідіоз передається від кішки до кішки через прямий контакт із виділеннями з носа або очей, а також через контакт із забрудненими предметами.

Симптоми хламідіозу у кішок можуть включати в себе:

  • чхання;
  • сльозотеча з очей;
  • виділення з очей або носа;
  • почервоніння очей і носа;
  • набрякання носа;
  • зниження апетиту;
  • втрата ваги;
  • діарея.

Діагноз хламідіозу у кішок ставиться на підставі клінічних ознак, а також результатів лабораторних досліджень, таких як мазок з носа або очей. Лікування зазвичай передбачає використання антибіотиків, які призначаються протягом 2-4 тижнів.

У більшості випадків хламідіоз у кішок піддається лікуванню антибіотиками. Однак у деяких випадках захворювання може призвести до ускладнень, таких як запалення легенів або запалення суглобів. Щоб запобігти поширенню хламідіозу, важливо ізолювати кішку з симптомами від інших кішок.

Ось кілька порад, які допоможуть вам захистити свою кішку від хламідіозу:

  • Переконайтеся, що ваша кішка повністю вакцинована. Вакцини проти хламідіозу зазвичай входять до складу комплексних рішень для кішок;
  • Регулярно проводьте прибирання в будинку, щоб видалити будь-які потенційні джерела інфекції;
  • Вимивайте руки після контакту з кішкою, особливо після того, як ви погладили її мордочку або пограли з нею.

Панлейкопенія

Серйозне вірусне захворювання часто призводить до тяжких наслідків і може бути фатальним. Є низка характерних проявів, пов'язаних із панлейкопенією:

  1. Коти з панлейкопенією часто стикаються з блювотою і сильною діареєю, що призводить до втрати рідини та електролітів;
  2. Можливе прискорене дихання через загальну слабкість і проблеми з дихальною системою;
  3. Втрата рідини через блювоту і діарею може призвести до зневоднення, що погіршує стан;
  4. Коти з панлейкопенією часто втрачають інтерес до їжі через загальне нездужання і втрату апетиту;
  5. Захворювання може впливати на стан шерсті, роблячи її матовою і погіршуючи загальний вигляд вихованця;
  6. Підвищення температури тіла, що супроводжує панлейкопенію, може викликати лихоманку.

Лікування може включати в себе підтримку рідинного балансу, антивірусні препарати та інші заходи, спрямовані на полегшення симптомів і підтримку імунної системи.

Діагностика

Ветеринар проведе необхідні дослідження та обстеження, щоб визначити причину чхання у вашої кішки. Нижче наведено деякі з можливих методів діагностики:

  1. Ветеринар проведе огляд вашої кішки, оцінюючи її загальний стан, перевіряючи наявність виділень з носа або очей, а також досліджуючи дихальну систему;
  2. Взяття зразка крові може допомогти фахівцеві оцінити загальний стан здоров'я тварини і виявити можливі інфекції або запальні процеси;
  3. Ветеринар може взяти мазок з носа або ока для подальшого дослідження на наявність інфекцій або інших патологій;
  4. У разі підозри на проблеми в дихальній системі, лікар може рекомендувати провести рентгенографію або ультразвукове дослідження, щоб отримати детальнішу інформацію про стан легенів та інших органів;
  5. Якщо підозрюється алергія, ветеринар може рекомендувати провести алергічні тести для виявлення конкретних алергенів, що викликають реакцію у кішки.

Профілактичні заходи

Профілактика чхання у кішок включає кілька важливих заходів:

  1. Регулярна вакцинація кішок допомагає запобігти різним інфекційним захворюванням, які можуть викликати чхання. Вакцини зазвичай включають захист від ринотрахеїту, каліцивірозу і панлейкопенії. Зверніться до ветеринара, щоб дізнатися, які вакцини рекомендуються для вашої кішки і за яким графіком їх слід робити;
  2. Регулярне миття мисок для годування і поїлок, чищення лотка і підтримання чистоти в домі допоможуть запобігти поширенню інфекцій та алергенів, які можуть спричиняти чхання у кішок;
  3. Постійне застосування препаратів від бліх і глистів дасть змогу запобігти інфекціям і алергічним реакціям;
  4. Правильне харчування і підтримання здорової ваги допоможуть зміцнити імунну систему улюбленця і запобігти розвитку деяких захворювань, які можуть викликати чхання;
  5. Регулярні огляди у ветеринара допоможуть виявити проблеми здоров'я на ранніх стадіях і запобігти їхньому розвитку. Ветеринар зможе порекомендувати додаткові заходи профілактики, ґрунтуючись на конкретних потребах вашої кішки.

Важливо пам'ятати, що конкретні рекомендації з профілактики можуть відрізнятися залежно від віку, стану здоров'я і стилю життя вашої кішки. Обговоріть з ветеринаром найкращий план профілактики для вашого улюбленця і в жодному разі не зволікайте з візитом до лікаря до останнього.