Власники собак часто спостерігають, як їхні улюбленці з цікавістю наминають траву, викликаючи питання про причини такої поведінки. У цій статті ми розглянемо різні причини того, чому собаки їдять траву.

Невинна причина: інстинктивна потреба в рослинності

Іноді собаки їдять траву тому, що це інстинктивна потреба в рослинності. У дикій природі вовки та інші предки домашніх собак ласували травою, що допомагало їм поліпшити травлення й отримати необхідні вітаміни та мінерали.

Найпоширеніша причина: для гарного травлення

Не виключено введення в раціон вихованця трави для позбавлення від незручностей у шлунку, які може викликати, наприклад, собачий корм. Трава може стати природним методом очищення шлунково-кишкового тракту, допомагаючи собакам позбуватися сторонніх предметів або надлишку слизу.

Рідкісна причина: нестача нутрієнтів у раціоні

Чотирилапі можуть їсти траву через нестачу певних вітамінів і мінералів у їхньому раціоні. Ця поведінка може бути спробою компенсувати брак необхідних поживних речовин.

Сумнівна причина: інтерес до смаків і запахів

Вихованці можуть вживати траву просто тому, що їм цікавий її смак або запах. Ця поведінка сумнівна в медичному плані, але трапляється.

Джек-рассел-тер'єр

Чи можна собаці їсти траву?

Загалом, вживання трави для більшості собак - безпечне і навіть природне. Ця поведінка, звана фітофагією - частина їхніх інстинктів. Але іноді собаки можуть їсти траву в певних ситуаціях, таких як відчуття дискомфорту в шлунку, прагнення до самолікування при захворюваннях, або просто як форму розваги.

Ветеринари припускають, що травоїдна поведінка допомагає собакам очистити шлунково-кишковий тракт від неїстівних об'єктів або надлишку слизу. Але, якщо поведінка стає зайвою або супроводжується іншими ознаками, такими як блювота або діарея, зверніться до ветеринара для професійної консультації.

І, якщо у вихованця буде доступ до безпечних трав, позбавлених хімічних обробок, це може бути корисно. Деякі трави містять вітаміни, мінерали та фітонциди, які за певних умов мають позитивний вплив на здоров'я тварини. Завжди краще передбачити безпечні варіанти, такі як петрушка або меліса, і стежити за реакцією вашого улюбленця на них.

Яку траву можна їсти собаці?

Не всі трави безпечні для собак, тому важливо знати, які з них нешкідливі і можуть навіть приносити користь:

  • Люцерна. Багата вітамінами і мінералами, може бути корисна для травлення.
  • Петрушка. Містить вітамін C і залізо, але важливо вживати в помірних кількостях.
  • Меліса. Має заспокійливі властивості та допомагає в разі стресу.
  • Овес. Багатий на волокна, корисний для травлення.
  • Кукурудзяні качани. Багаті на клітковину і можуть слугувати хорошим джерелом енергії.

Переконайтеся, що трава не оброблена пестицидами або хімічними добавками, і що вона безпечна для вживання вашим вихованцем.

Де собаці можна і не можна їсти траву?

Де собаці можна їсти траву:

  • Домашня ділянка. Якщо у вас є газон, дозволяйте іноді його "стригти" своєму вихованцеві. Але переконайтеся, що на ділянку не вносилися хімічні добрива або пестициди.
  • Природні зони. При відвідуванні природних місць, таких як ліси або поля, де трава не піддається обробці хімікатами, собака може безпечно ласувати травою.

Місця, в яких варто контролювати вихованця:

  1. Оброблені ділянки. Не дозволяйте вихованцеві їсти траву з оброблених газонів або ділянок. 
  2. Поля, що зазнали обробки. Якщо поблизу є сільське господарство, що використовує хімічні обробки, трава на таких полях може бути шкідливою і небезпечною через залишки хімічних речовин.
  3. Парки та громадські місця. У громадських місцях, таких як парки та сквери, стежте за тим, як доглядають за рослинністю. Але краще не ризикувати, адже на рослинах можуть бути яйця глистів, бактерії та віруси.
  4. Придорожні області. Трава вздовж доріг може бути забруднена токсинами з автомобільних викидів.

Така "вегетаріанська" поведінка собак може мати різні причини - від інстинктивних до фізіологічних. Важливо уважно стежити за здоров'ям вихованця, і в разі порушень консультуватися з ветеринаром. Якщо улюбленець любить траву, нехай їсть собі на втіху, але тільки в безпечних місцях.