📌 HOME FOOD Blog: Як дістати кліща у собаки
Як дістати кліща у собаки
Разом із радістю від активного відпочинку з’являються й непрохані гості — кліщі. Ці дрібні паразити можуть переносити небезпечні інфекції, тому швидке і правильне видалення кліща — важлива частина турботи про здоров’я вашого собаки.
У цьому блозі ми розповімо, як безпечно дістати кліща, уникнути травмування шкіри тварини та знизити ризик зараження. Ви дізнаєтесь про правильні інструменти, послідовність дій і корисні поради, які допоможуть зберегти вашого пухнастого друга здоровим і щасливим.
Які захворювання переносять кліщі у собак
Кліщі є переносниками низки серйозних інфекційних захворювань у собак. Вони можуть заражати тварину під час укусу, коли інфекційні агенти потрапляють у кров. Основні хвороби, які представляють найбільшу небезпеку для собак, включають:
- Лайм-бореліоз (бореліоз, хвороба Лайма)
Викликається бактерією Borrelia burgdorferi. Симптоми включають підвищену температуру, слабкість, втрату апетиту, біль у суглобах, набряки та кульгавість. Без лікування бореліоз може стати хронічним і призвести до ураження суглобів та нирок. - Ерліхіоз
Викликається бактеріями роду Ehrlichia, які потрапляють у кров через укус зараженого кліща. Характерні прояви — підвищена температура, анемія, слабкість, кровотечі, збільшення лімфатичних вузлів і селезінки. Захворювання може перейти у хронічну форму і спричинити серйозні ураження кровотворної системи. - Анаплазмоз
Збудник — бактерії Anaplasma phagocytophilum або A. platys. Хвороба проявляється підвищеною температурою, втратою апетиту, слабкістю, болями у суглобах та порушеннями згортання крові. - Бабезіоз (піроплазмоз)
Викликається одноклітинними паразитами Babesia spp., які атакують еритроцити. Симптоми включають анемію, слабкість, жовтяницю, підвищену температуру, потемніння сечі. Без швидкої терапії хвороба може бути смертельною.
Інші рідкі захворювання, які можуть переносити кліщі у собак
- Гепатозооноз (Hepatozoonosis) — викликається протозойними паразитами роду Hepatozoon. Деякі кліщі (наприклад, Amblyomma) можуть бути резервуарами цього збудника. Хвороба проявляється слабкістю, втратою апетиту, лихоманкою, атрофією м’язів.
- Неоехліхіоз (“Candidatus Neoehrlichia mikurensis”) — менш вивчений рикетсіозний збудник, що виявляли в кліщах і собаках.
- Мікоплазмози (гемотропні мікоплазми) — наприклад, Mycoplasma canis або “Ca. Mycoplasma haematoparvum”, які було виявлено в дослідженнях собак, інфікованих кліщами.
- Рикетсіози (рідкі штами) — окрім більш відомих захворювань, кліщі можуть переносити й інші рикетсії. У ветеринарних рекомендаціях згадуються Rickettsia spp. як потенційні патогени для собак.
- Рокі-Маунтінська плямиста лихоманка (Rocky Mountain Spotted Fever, RMSF) — інфекція, викликана Rickettsia rickettsii, яка у собак може викликати підвищену температуру, набряки лімфовузлів, біль у сугобах, а в тяжких випадках — неврологічні симптоми.
Які кліщі розповсюджені в Україні, які з них небезпечні для собак і чому не кожен кліщ — загроза
1. Основні види кліщів в Україні
На території України серед іксодових кліщів домінують два види — Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus.
- Ixodes ricinus (звичайний іксодовий кліщ) дуже поширений у лісах та на трав’янистих ділянках.
- Dermacentor reticulatus (так званий “маршовий кліщ” або декоративний собачий кліщ) зустрічається навіть більш широко: наприклад, у західній Україні він домінує серед зібраних кліщів (більше 80 %). Крім того, в деяких регіонах регіструють й інші, менш розповсюджені види, — наприклад, Ixodes kai¬seri.
2. Де їх найчастіше можна зустріти
- I. ricinus зазвичай активний у лісистих зонах, заростях трави, в парках тощо.
- D. reticulatus може бути знайдений як у відкритих трав’янистих біотопах, так і в урбанізованих ділянках, і цей кліщ демонструє активність навіть у холодні місяці.
- Згідно з дослідженнями в Тернопільській області, D. reticulatus переважає у чисельності порівняно з I. ricinus.
3. Які з них загрозливі для собак
Обидва види (I. ricinus та D. reticulatus) в Україні можуть переносити збудники небезпечних хвороб:
- За дослідженнями, I. ricinus має високу поширеність Anaplasma phagocytophilum.
- У кліщів обох видів виявляють рикетсії (Rickettsia spp.) і інших збудників.
- Крім того, Ixodes ricinus та D. reticulatus можуть переносити Borrelia burgdorferi (збудник хвороби Лайма).
4. Чому не кожен кліщ є заражений
- Не всі кліщі несуть патогени. У популяції кліщів тільки певний відсоток може бути інфікованим — це залежить від регіону, виду кліща та екологічних умов. Наприклад, дослідження показали, що частка Anaplasma phagocytophilum у I. ricinus становить близько 10%, а в D. reticulatus — нижча.
- Екологічні фактори впливають на інфікованість: кліщі, зібрані в лісистих зонах, мають вищу ймовірність бути інфікованими, ніж ті, що зростають у відкритих “мережках”.
- Цикл живлення і гострий контакт: кліщ має “дістати” патоген під час живлення на резер¬ваторному господарі (наприклад, гризунах або диких тваринах). Якщо кліщ раніше не живився на інфікованому господарі — він не може бути носієм.
- Когенерація (“спільне зараження”): інколи кліщі можуть мати більше одного патогену, але це не завжди, — багато кліщів несуть лише один або взагалі не інфіковані.
Чому кліщі зараз небезпечні навіть взимку
Багато власників собак помилково вважають, що холодна пора року — це безпечний період, коли ризик укусів кліщів мінімальний. Насправді кліщі залишаються активними навіть у зимовий період, і загроза для собак існує цілий рік.
Сьогодні кліщі пристосовуються до зміни клімату та м’яких зим, що характерно для багатьох регіонів України. Наприклад, Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus здатні виживати при температурах близько 0 °C, а в умовах снігового покриву вони можуть залишатися активними у пошуках господаря. М’які зими та ранні відлиги подовжують період активності кліщів, тому навіть у грудні–січні існує ризик зараження.
Крім того, зимові прогулянки по снігу, гаях, парках або на території приватного саду все одно піддають собаку контакту з кліщами, які ховаються в опалому листі, траві або під снігом. Важливо пам’ятати, що кліщ не завжди помітний одразу, а він може передавати небезпечні інфекції вже через 12–24 години після укусу.
Тому навіть у холодну пору року варто застосовувати захисні засоби від кліщів, уважно оглядати собаку після прогулянок і своєчасно видаляти знайдених паразитів. Цілорічна профілактика — ключ до здоров’я вашого пухнастого друга.
Як правильно зняти кліща самостійно
Найбезпечніший та найправильніший варіант — звернутися до ветеринарного лікаря, особливо якщо кліщ великий, глибоко присмоктався або ви не впевнені у власних навичках. Ветеринар не лише видалить кліща без травм для собаки, а й оцінить ризик інфекцій, що він міг передати.
Якщо ж з якихось причин звернутися до фахівця негайно немає можливості, кліща можна спробувати видалити самостійно. Тут важливо враховувати розмір кліща і глибину його присмоктування:
- Малий кліщ (личинка або німфа): обережно захопіть кліща пінцетом або спеціальним гачком за голівку, як можна ближче до шкіри. Повільно витягайте вертикально, уникаючи скручування або розчавлювання.
- Середній та великий кліщ (дорослий самка або самець): використовуйте спеціальні інструменти для видалення кліщів, наприклад, петлі або таблеткодавачі для кліщів. Захоплюйте щільно біля шкіри і повільно тягніть прямо вгору, уникаючи різких рухів, які можуть залишити частину ротового апарату в шкірі.
Trixie Tick Away Remover - інструмент для вилучення кліщів, гачкоподібний, 6.5 см
Купити
Важливо: якщо після видалення кліща у тілі собаки залишилися невеликі фрагменти ротового апарату або частини тіла паразита, не треба панікувати. При правильній обробці антисептиком (3) та регулярному контролі місця укусу вони зазвичай не викликають запалення. З часом ці залишки природно виводяться організмом або розсмоктуються, не завдаючи шкоди. Головне — стежити за шкірою собаки: якщо виникає почервоніння, набряк чи виділення, слід звернутися до ветеринара.
Після видалення кліща обов’язково обробіть місце укусу антисептиком, вимийте руки та знищіть кліща (наприклад, у спирті або герметичному пакеті).
Антибіотик місцевого застосування Флокси-Спрей Макс BioTestLab для собак і котів, 100 мл
Купити
Спрей Tropiclean Natural Flea & Tick Bite Relief для полегшення наслідків укусів бліх і кліщів у собак і котів, 236 мл
Купити
Важливо пам’ятати: жодне самостійне зняття кліща не гарантує захист від зараження інфекціями, які переносить паразит. Тому якнайшвидше після укусу бажано звернутися до ветеринарної клініки для аналізу крові на кровопаразитарні інфекції (бабезіоз, анаплазмоз, бореліоз та інші), щоб при необхідності розпочати своєчасне лікування.
Чому інколи кліщ кусає, навіть якщо собака оброблена?
Багато власників собак дивуються, чому кліщ може присмоктатися навіть після використання препаратів від паразитів. Важливо розуміти, що жоден засіб не дає 100 % гарантії, і причина криється в біології кліща та механізмах дії препаратів.
- Час дії засобу
Репеленти та інсектицидні краплі, спреї або нашийники не діють миттєво. Деякі препарати відлякують кліщів, інші — вбивають їх після присмоктування протягом кількох годин. У проміжку між контактом і загибеллю кліща він може встигнути вкусити собаку. - Різна чутливість паразитів
Кліщі різних видів або навіть різні стадії розвитку (личинка, німфа, доросла особина) мають різну чутливість до препаратів. Наприклад, німфи часто більш витривалі та менш чутливі до деяких репелентів, ніж дорослі кліщі. - Неправильне нанесення або розподіл засобу
Якщо краплі не були нанесені на суху шкіру, або нашийник не контактує з тілом собаки по всій довжині, ефективність препарату знижується. В результаті кліщ може присмоктатися в місцях із недостатньою концентрацією діючої речовини. - Вплив погодних умов та фізіології тварини
Дощ, купання, миття шампунем або жирна шерсть можуть зменшувати ефективність зовнішніх засобів. Також активність кліщів у природі змінюється в залежності від температури та вологості — у сприятливих умовах вони активніші й більш наполегливі. - Механізм дії препаратів
Багато сучасних засобів працюють через контакт — кліщ повинен торкнутися обробленої поверхні шкіри або шерсті, щоб препарат подіяв. До того моменту, поки контакт не відбувся, кліщ може спробувати присмоктатися.
Тому в регіонах з високою активністю кліщів особливо важливо застосовувати сучасні, сертифіковані препарати цілий рік, а не лише в теплий сезон. Цілорічна профілактика у “небезпечних зонах” — ключ до мінімізації ризику захворювань і збереження здоров’я вашого улюбленця.
Zoetis Simparica — таблетка Сімпаріка від бліх і кліщів для собак вагою 5–10 кг
Купити
Collar Superium Nevertix — краплі Суперіум Невертікс проти кліщів для собак вагою 1.5–4 кг, 1 піпетка
Купити
NexGard Spectra — таблетка НексГард Спектра проти паразитів для собак вагою 2–3.5 кг
Купити
MSD Animal Health Bravecto — таблетка Бравекто від бліх і кліщів для собак вагою 2–4.5 кг
Купити
Elanco Advocate — протипаразитарні краплі Адвокат на холку від зовнішніх і внутрішніх паразитів для собак вагою до 4 кг, 1 піпетка
Купити
Elanco Advantix — протипаразитарні краплі Адвантікс від бліх і кліщів для собак вагою до 4 кг, 1 піпетка
Купити
