Нетримання сечі у собак - це поширена проблема, з якою стикаються власники як літніх, так і молодих тварин. Воно може бути тимчасовим або постійним, а причини його виникнення різноманітні. У більшості випадків ця проблема успішно піддається корекції, особливо у молодих собак.

Причини нетримання сечі у собак

Така проблема може бути спричинена природними причинами та виникнути внаслідок захворювань. Розглянемо найпоширеніші з них:

  1. Істинне нетримання. Цей стан характеризується постійним підтіканням сечі, яке відбувається як під час сну, так і під час неспання. Можливі причини: знижена чутливість нервових закінчень сфінктера сечового міхура; ектопія сечоводів - вроджена аномалія, за якої сечоводи виходять не в сечовий міхур, а в інші органи.
  2. Вимушене нетримання. Може виникнути через різні неврологічні порушення, запальні процеси, як-от цистит або уретрит, а також у разі рубців, кіст або новоутворень у сечовидільній системі.
  3. Сечокам'яна хвороба. Камені в нирках або сечовому міхурі можуть спричиняти подразнення слизової оболонки, порушувати роботу клапанів і призводити до підтікання сечі.
  4. Стресове нетримання. Нервові перевантаження, такі як стрес, тривога, страх або надмірна радість, можуть порушувати контроль над сечовипусканням. Найчастіше зустрічається у собак, чутливих до змін у навколишньому середовищі або до нових подразників.
  5. Неохайність. Деякі собаки можуть робити калюжі через відсутність правильного виховання або бажання привернути увагу господаря.
  6. Старече нетримання. У вікових собак це пов'язано з погіршенням роботи рефлексів і ослабленням сфінктера сечового міхура. У літніх тварин відбувається зниження функції м'язів, що також може призвести до нетримання.
  7. Мічення території. Нерідко спостерігається у некастрованих псів і сук під час статевої активності. Ця поведінка також може супроводжуватися виділенням сечі в неналежних місцях.
  8. Після кастрації або стерилізації. У самок вона може бути пов'язана з гормональними змінами після операції. Іноді порушення функції сфінктера розвивається на тлі дефіциту естрогенів, особливо у старіючих тварин.
  9. Простатит у псів. Збільшення передміхурової залози або запалення передміхурової залози в псів може порушувати нормальний відтік сечі, що зі свого боку спричиняє підтікання сечі.

Залежно від причини нетримання може бути визначено спосіб лікування проблеми.

Діагностика нетримання сечі

Для точної діагностики необхідно провести комплексне обстеження. Включає в себе:

  • аналіз сечі - для виявлення інфекцій, запалень або інших відхилень, таких як камені в сечовому міхурі;
  • клінічний і біохімічний аналіз крові - допомагає виявити можливі ендокринні захворювання, такі як діабет, гіпертиреоз або захворювання нирок;
  • УЗД органів черевної порожнини - для визначення стану сечового міхура, нирок і прилеглих тканин. Це дає змогу виявити аномалії будови або присутність каменів;
  • рентген - використовується в разі підозри на травми хребта або наявність новоутворень;
  • функціональні проби - для оцінки рівня гормонів та інших показників, таких як рівень антидіуретичного гормону, який може впливати на сечовипускання.

Тільки ветеринар, використовуючи всі ці методи діагностики, може точно встановити причину і запропонувати відповідний план лікування.

Лікування нетримання

Методи лікування залежать від причини проблеми і можуть включати як консервативні методи, так і хірургічне втручання.

Консервативне лікування

Консервативне лікування включає:

  1. Антибіотики. Якщо причиною нетримання є інфекція, наприклад, цистит.
  2. Гормональні препарати. У разі гормональних порушень, наприклад, після кастрації або стерилізації.
  3. Дотримання дієти та режиму. Може знизити навантаження на сечовидільну систему, особливо в разі ожиріння або сечокам'яної хвороби.

Хірургічне втручання

  1. Ектопія сечоводів та інші аномалії будови сечовидільної системи можуть потребувати хірургічного втручання для виправлення проблеми.
  2. Лікування сечокам'яної хвороби - включає дроблення каменів за допомогою сучасних методів, таких як лазерна літотрипсія, або їх видалення хірургічним шляхом.

Своєчасне звернення до фахівця підвищує шанси на успішне усунення проблеми.

Профілактика нетримання сечі у собак

Щоб мінімізувати ризик виникнення нетримання, важливо дотримуватися кількох профілактичних заходів:

  1. Уникайте переохолодження. Не дозволяйте собаці перебувати на холодній підлозі або в місцях із холодними протягами. Це особливо важливо для старіючих тварин. Взимку забезпечте теплий вольєр або тримайте собаку в теплі вдома.
  2. Регулярні прогулянки. Вигулюйте вихованця щонайменше тричі на день, даючи можливість повністю спорожнити сечовий міхур. Це особливо важливо для молодих і активних собак, оскільки постійні прогулянки запобігають накопиченню сечі в організмі.
  3. Правильне харчування. Збалансоване харчування допоможе уникнути ожиріння, яке часто стає причиною нетримання сечі. Також важливо підтримувати нормальний рівень води в організмі, щоб запобігти інфекції сечових шляхів.
  4. Контроль ваги. Надмірна вага збільшує навантаження на внутрішні органи, що може сприяти розвитку нетримання. Регулярні фізичні вправи та правильне харчування допоможуть підтримувати нормальну вагу.
  5. Регулярне відвідування ветеринара. Профілактичні огляди допоможуть виявити захворювання на ранній стадії. Це також допоможе контролювати можливі гормональні або ендокринні розлади.
  6. Кастрація та стерилізація. Проведені вчасно процедури можуть знизити ризик нетримання, оскільки вони допомагають стабілізувати гормональний фон.

Нетримання сечі у собак зазвичай вказує на можливі проблеми зі здоров'ям. Своєчасне звернення до ветеринара дасть змогу встановити причину і підібрати ефективне лікування. Турбота про здоров'я улюбленця і профілактичні заходи допоможуть уникнути багатьох неприємних ситуацій, а також зроблять ваше спільне життя комфортнішим і безтурботнішим.