Ми заводимо домашнього улюбленця для радості, відчуття щастя, з намірами дбати, любити, турбуватись та бути для когось дуже потрібним. І неважливо як це відбувається: купуємо кошенят в розпліднику, знаходимо на вулиці або рятуємо тваринку в притулку. До 6-8 місячного віку котик веде себе як дитина. Він більше грається, часто їсть та спить. Вся увага власника повинна бути приверута до малюка. Адже саме в дитинстві закладається майбутній характер, відношення до людей та інших тварин, відбувається соціалізація котика. Оскільки вік котів та собак набагато коротше за людський, статева зрілість у тваринок теж настає раніше. І цей термін досить індивідуальний.
« Середній вік статевого дозрівання від 6 до 12 місяців. » Трапляються випадки, коли перша тічка у кішок настає після року життя: це не є хворобою. Саме в цей період перед власником стоїть вибір: стерилізувати тварину, приймати гормональні засоби для припинення функції статевих залоз (пігулки, краплі, ін’єкції) або займатись розведенням. Якщо кіт/кішка не являє собою племінної цінності та реалізація кошенят являє проблему, то відповідь завжди єдина: видалення статевих залоз. Звичайно, можна обходитись гормональними засобами/хімічною стерилізацією, але всі вони мають ряд побічних дій (зміна показників крові, порушення когнітивної функції, підвищений ризик запальних процесів та новоутворень, зниження імунітету). Іноді трапляється ситуація, коли вихованець вже мав не одне покоління нащадків та внаслідок віку, захворювань або при небажанні власників розводити тварину надалі, приймається рішення про стерилізацію. І воно є вірним. Бо при нереалізації своєї статевої функції коти стають більш агресивними, знервованими, худнуть, ставлять «мітки» в помешканні, неадекватно реагують на власника або інших тварин.
Коти частіше намагаються втекти з дому, влаштувати «з’ясування відносин» із сородичами. В результаті підвищується ризик травм, внутрішніх хвороб (простатит) та інфекцій (особливо небезпечні антропозоонозні хвороби – хламідія, токсоплазма, лямбліоз, сказ). У кішок здебільше порушується гормональний баланс, тічка стає більш частою та тривалою, з’являються кісти яєчників, запалення внутрішньої оболонки матки (ендометрит, піометра), значно збільшується ймовірність появи пухлин яєчників, матки, молочних залоз. Отже, стерилізація/кастрація – безпечна швидка операція, яка в сучасному світі не являє собою жодної проблеми. Таке втручання проводиться під загальною анестезією. Для котів процес триває 5-10 хвилин, для кішок – 15-30 хвилин.
« Основне завдання власників пухнастиків – догляд після операції. » Коли подібне втручання є плановим, неускладненим та вік тварини до 8-10 років, то її одразу після операції віддають власнику. В деяких випадках улюбленця залишають на 2-6 годин в лікарні з метою обсервації виходу з наркозу.
Вихід з наркозу в залежності від типу препарату може бути різний: від 20 хвилин до 6-9 годин. Про це лікар одразу проінформує. Коти здебільше отримують меншу дозу седативних засобів. Кішкам проводиться полосна операція, тому період нейролептаналгезії може тривати довше.
Котам видаляють сіменники (статеві залози – яєчки). Це досить нескладна маніпуляція з мінімальним операційним доступом (розтином). Тому немає сенсу в додатковому накладанні швів. Рана загоюється самостійно протягом 3-5 днів. Якщо кіт дуже «цікавиться місцем злочину», то можна на певний період (до 5 діб) одягнути на нього захисний комір. Це збереже місце втручання від надмірного вилизування та, як наслідок, інфікування. Але у більшості випадків, доки кіт повністю прийде до тями, місце вже загоється навіть без додаткової обробки антисептичними засобами.
У кішок все трішки складніше. Місце оперативного доступу може бути: біла лінія, боковий доступ або лапароскопічний. Але у будь-якому випадку на тварину слід одягнути післяопераційну попону на термін 10 діб. В залежності від типу швів та виду шовного матеріалу лікар призначить чим, як та з якою кратністю обробляти ранку антисептичними засобами (мазі, спреї, гелі, порошки). В жодному разі не можна знімати післяопераційну попону. Через 2-3 доби після операції місце розтину почне трохи свербіти – загоюватись. Та якщо в цей період зняти вбрання, то кішка розгризе шви, розлиже рану до черевних м’язів. Така рана може інфікуватись і процес загоєння затягнеться на 3-4 тижні. В залежності від типу хірургічних ниток лікар проінформує чи потрібно їх знімати. Нерозсмоктуючий шовний матеріал знімають через 10 діб після операції.
Планові втручання вимагають нетривалої антибіотикотерапії. Тварина отримує одразу після операції пролонгований антибактеріальний засіб або власник дає таблетки/ін’єкції 3-4 доби після втручання. Щодо знеболюючих препаратів, радимо не намагатись давати котам подібні засоби без обговорення цього моменту з лікарем. Як правило, коти отримують певну дозу протибольових ліків (нестероїдні протизапальні, буторфанол, тощо) одразу після втручання.
При правильно проведеній операції без ускладнень пити тварина може вже через кілька годин після маніпуляції, їсти – на наступний день. Радимо давати коту такий корм, до якого він звик. Але вже за 2-3 тижні після кастрації/стерилізації повільно переводити на раціон для стерильних тварин. На жаль, видалення статевих залоз змінює обмін речовин, вихованець може набрати вагу. Тому « дуже важливо ретельно підібрати раціон. » Від цього залежить тривалість та якість життя. Обирайте корм низькокалорійний, із зменшеною кількістю білку, солі, магнію, кальцію та фосфору. Інгредієнти корму повинні бути легкозасвоюваними та високоякісними.
Якщо після операції ваш улюбленець деякий час проявляє статеву активність, це нормально та означає, що статеві гормони ще циркулюють в крові, або замісну функцію на себе взяли наднирники. Але з часом статева функція потухне, тварина не буде «зациклена» на своїх інтимних проблемах; характер стане більш лагідний. Статистика показує, що при правильному раціоні, утриманні та емоційному стані стерилізовані тварини менше хворіють та довше живуть.
