Глисти - це паразити, якими можуть заразитися домашні улюбленці, які навіть не відвідують вулицю. А небезпека глистів у собак і котів для людини в тому, що ми легко можемо "підхопити" паразитів від своїх улюбленців.

Про зараження свідчить ціла низка типових симптомів, але вони можуть натякати і на інші хвороби, тому не завжди бувають розпізнані правильно і вчасно. Саме тому ветлікар може рекомендувати здати аналізи вашій тварині. Пропонуємо дізнатися, як це зробити правильно.

Види глистів, небезпечних для домашніх улюбленців

Усі внутрішні паразити, що загрожують здоров'ю котів і собак, діляться на 3 основні групи:
  • круглі (нематоди);
  • стрічкові (цестоди);
  • сисуни (трематоди).

Напевно ви пам'ятаєте про них зі сторінок підручника із зоології. І, можливо, пам'ятаєте, що хибною є думка про те, що глисти - це "жителі" винятково ШКТ. Гельмінти можуть бути виявлені і в інших органах і системах - у серці, крові, печінці, очах, легенях тощо.

А зараження гельмінтами не потребує зусиль. Зазвичай у домашніх улюбленців це відбувається одним зі шляхів:

  1. Під час контакту з іншими мешканцями фауни.
  2. Під час вживання недостатньо термічно обробленої їжі і навіть сирої води з-під крана.
  3. Під час контакту з ґрунтом.
  4. А також у разі недостатньої уваги до гігієни вихованця з боку власника.

Які симптоми говорять про неприємних "мешканців"?

Гельмінти (черви) можуть інфікувати як котів, так і собак. І на гельмінтоз може вказувати така симптоматика:

  • Втрата апетиту або зворотне - надмірний апетит.
  • Блювота.
  • Діарея або закреп.
  • Збільшення живота.
  • Відчутна втрата ваги.
  • Шерсть втрачає блиск, виглядає тьмяною або брудною.
  • Часті зараження шкіри та шерсті.
  • Збільшена кількість рідини в очах.
  • Зниження активності та втома.
  • Відсутність реакції на ігри та прохання.
  • Погіршення імунних функцій, що може призвести до інших захворювань.
  • Якщо ж гельмінтоз торкнувся серця або легенів вусатого друга, то в улюбленця може бути помітна підвищена стомлюваність, задишка, доволі важке дихання та/або кашель, висока температура тіла тощо.
  • Вражаючи печінку, черв'яки викликають такі неприємні й небезпечні наслідки:
  • Жовтий колір слизових оболонок.
  • Блювотні маси з домішками жовчі.
  • Хворобливі відчуття в районі ребер (легко визначається шляхом пальпації).

Перш ніж призначити препарати від глистів для тварин, ветлікар рекомендує провести низку досліджень, які допоможуть виявити тип паразитів і місце їхньої дислокації в організмі вихованця. Згідно з діагностикою і призначається відповідна схема лікування. Тому прохання у ветеринарній аптеці: "А дайте які-небудь таблетки від глистів" навряд чи допоможе вам впоратися з проблемою.

До перевірених та ефективних способів діагностики належать такі дослідження:
  • Ультразвукове дослідження серця та органів ШКТ.
  • Рентгенологічне дослідження грудної клітки.
  • Аналіз біоматеріалів.

Правильно здаємо аналіз калу

Під час дослідження калу кота чи собаки, можна виявити як яйця гельмінтів, так і спори найпростіших організмів. Звичайно ж, одного аналізу може бути недостатньо, адже на точність досліджень може вплинути різний життєвий цикл гельмінтів.

До аналізу важливо підготуватися:

  1. За пару днів до аналізу не давати тварині сорбентів і проносних, препаратів, що містять залізо.
  2. За добу не робити клізми або рентген у ділянці живота.
  3. За 3 дні до аналізу перестати давати тварині овочі, деякі сорти м'яса або риби (якщо вихованець на натуральному харчуванні).

Збирати кал потрібно таким чином:

  1. Приготуйте стерильну тару під кал. Таку ви можете купити в будь-якій аптеці (звичайній, необов'язково ветеринарній).
  2. Власникам котів потрібно простежити, щоб на кал не потрапив наповнювач із лотка. Найкраще перед збором вистелити дно лотка харчовою плівкою.
  3. У собаки кал збирати складніше, адже більшість дорослих собак робить "свої справи" виключно на вулиці. Тому потрібно стежити за поведінкою - щойно помітите спроби влаштуватися для дефекації, простеліть плівку.
  4. У готову чисту тару покладіть кілька шматочків калу (відщипніть із різних місць).
  5. Відвезіть баночку з калом найближчим часом - від часу збору до здачі на аналіз не повинно минути більше 6 годин. Зазначений час баночка може стояти на нижній полиці холодильної камери.

Врахуйте, сто дослідження - це 2 можливих методи:

  1. Нативний мазок. Невелика порція калу розтирається на склі й ретельно розглядається під мікроскопом. У разі недавнього і несильного зараження, метод вкрай неефективний.
  2. Флотаційний метод. Матеріал розчиняється у фізрозчині, з якого потім збирається пінка, яку вже й вивчають мікроскопічним способом.

Як здати аналіз крові на гельмінтоз?

Спеціального аналізу крові на наявність черв'яків сучасною ветеринарією не передбачено. Але деякі показники, які перебувають вище або нижче норми, можуть додатково вказувати на гельмінтоз.

Перед здачею такого аналізу також потрібна підготовка:

  1. Не проводити УЗД, рентген і терапевтичні процедури.
  2. Скасувати приймання лікарських препаратів (якщо скасувати ліки не можна, порадьтеся з ветеринаром).
  3. Не годувати тварину за половину доби до здачі аналізу.

Ваші дії в разі позитивного результату

Якщо глисти виявлені, головне - не панікуйте. Препаратів, які швидко й ефективно позбавлять глистів, сьогодні дуже багато. Це можуть бути як краплі на холку чи пігулки, так і суспензії та навіть ін'єкції.

Але найголовніше в тому, що вибір препарату - не ваше завдання, а відповідальність ветеринара. Лікар, орієнтуючись на показники досліджень і особливості організму вашої тварини, сам призначає препарат. Адже врахувати потрібно багато чого: вага, вік, хронічні захворювання, алергічні реакції тощо.

Підсумок

  1. Пам'ятайте головне:
  2. Реагуйте на симптоми.
  3. Звертайтеся до ветеринара за постановкою діагнозу.
  4. Погоджуйтеся на дослідження.
  5. Не займайтеся самодіагностикою - препарат має обрати лікар.
І не бійтеся гельмінтів - на щастя, вони швидко лікуються як у вихованців, так і в людей, які ненароком їх підхопили.