До мисливських порід собак належать наступні групи: лайки, хортові, легаві, норні, гончі, спаніелі, ретрівери. У сучасних умовах такі породи можуть витримувати тривале фізичне навантаження тільки в певний час року. При виборі цуценяти мисливської породи не слід покладатись на «усні» розмови власників батьків. Як правило, мисливські навички, передаються з покоління в покоління. Але якщо їх не розвивати, то через 3-5 поколінь собака їх втрачає та стає непридатною до полювання. Всі представники мисливських порід, за виключенням хортих, повинні вміти користуватися чуйкою від народження.
Отже, ви придбали цуценя від «батьків-мисливців». Наступний догляд за ним до віку 10-12 місяців буде дещо відрізнятись від інших порід. З точки зору гігієни та ветеринарії, все залишається стандартним:
- Дегельмінтизація перед щепленням.
- Щеплення комплексною вакциною тричі в перший рік життя.
- Обробка від бліх та кліщів згідно сезону.
- Купання та привчання до вичісування – не частіше 1-го разу на місяць.
- Експрес-линяння за необхідності, але не в зимовий морозний період.
- Обрізання кігтів – за необхідності (мисливські породи майже не вимагають цієї процедури).
- Чистка вух – 1-3 рази на місяць.
- Гігієна очей – при відсутності виділень 1-3 рази в місяць.
Щодо вироблення стійкості, витривалості та загартування:
- Привчати до вигулу у незнайомих місцях, лісах, степах.
- Знайомити вихованця з іншими тваринами.
- Навчання основних команд.
- Плавання при різних температурах.
- Встановлення толерантності до гучних звуків (відсутність страху).
- Забезпечити достатню фізичну підготовку.
Якщо у власника немає можливості достатньо бігати з собакою, то можна застосувати спеціальну бігову доріжку для тварин. Особливо цим вдало користуються заводчики хортів. Вже на 3-4 тренуванні вихованець не відчуває страху, якщо власник знаходиться поруч. Починати забіги треба повільно на мінімальній швидкості, збільшуючи кожен день таймер на 2-3 хвилини. Це не тільки розвиває м’язи, але й укріплює серце. На жаль, хронічна серцева нестача – частий супутник «мисливців» у похилому віці.
Пробіжки на вулиці не слід проводити по твердій поверхні типу асфальт. Природна лісова/степова підстилка краще амортизує бігові удари та захищає хрящі суглобів собак.
З 10-12-місячного віку фахівець-мисливець розпочинає роботу зі своїм собакою. В залежності від сезону, зверніть увагу на наявність кліщів, бліх. Улюбленець обов’язково повинен бути щеплений проти сказу. Полювання – це в певному сенсі фізіологічний стрес для тварин. Тому спеціальний раціон, який призначений для стресових ситуацій, вони повинні отримувати тільки у період мисливського сезону. Годування слід розпочинати за 1-4 тижні до початку полювання. Час та кратність годування для даних порід має дуже велике значення. Такі улюбленці є дуже активними, тому після декількох годин полювання у сироватці крові достатньо різко знижується рівень цукру. Деякі собаки, особливо мисливські, мають вроджену генетичну схильність до такого явища. Таким чином, «мисливців» слід годувати за схемою, призначеною для тварин, що виконують важку фізичну працю.
Якщо годувати собак за 1-4 години до початку полювання, це підвищить рівень інсуліну під час праці та знизить цукор, тобто зменшиться витривалість. Отже, краще згодувати улюбленцю за 10-15 хвилин до праці приблизно 10% добової порції та води. Потім, таку ж кількість корму можна давати кожні 2 години праці. Та залишок – через 2-4 години після закінчення полювання.
У добовому раціоні «мисливців» при виконанні середньої праці кількість високозасвоюваного білку повинна бути на 40% вище, ніж в стані спокою, до того ж не менше 30% протеїну повинно потрапляти з м’ясними (рибними) продуктами високої якості з повним амінокислотним складом. Саме таку властивість має корм для дорослих собак «М’ясо качки з нутом та овочами». Високий вміст Омега-3-жирних кислот, хондропротекторів захистять серце, судини та суглоби робочого собаки.
