Придбавши собаку або котика, найважливіша задача власника – правильне годування та утримання. Маленька тварина – це як маленька дитина. Недостатньо її забезпечити лише кормом, розвагами та місцем для відпочинку. Дуже важлива складова здоров’я – гігієнічні процедури. Доглядати за шерстью, очима, вухами та кігтиками слід починати з самого дитинства. По-перше, це привчить малюка не боятись та адекватно сприймати процедури. По-друге, занедбані вушка або очі є причиною деяких хронічних захворювань у майбутньому. Зустрічаються випадки, коли вже доросла тварина настільки боїться, коли їй чистять вуха або обрізають кігті, що такі маніпуляції проводять в умовах ветеринарних клінік, а часами ще й під седацією. А це спричиняє неабиякий стрес як господарю, так і його улюбленцю. Зазвичай власники розплідників привчають малюків до гігієни ще до продажу. Але якщо цього не відбулось, то одразу, при появі нового «члену родини», починаємо виховання в цьому напрямку.
« Здоровий вихованець повинен мати ясні, чисті очі, без виділень, «сльозових доріжок», плівок на рогівці, опущених повік. » Виключення складають тврини брахіцефалічних порід (пекінеси, мопси, коти персидської породи, тощо) або тварини з надмірною складчастістю шкіри (наприклад, шарпей), у яких анатомічна будова шкіри, черепу, нососльозових протоків сприяє надмірному накопиченню сльози, секрету на коньюнктиві. Невеликі прозорі виділення в куточках ока спостерігаються у всіх собак та котів після сну, і це не є хворобою. Якщо виділення присутні протягом всього дня, набувають мутного, жовтого, зеленого або кров’янистого відтінку, це вказує на запалення слизової оболонки – кон'юнктиви. Такий стан супроводжується при бактеріальних, вірусних, паразитарних інфекціях або є ознакою алергії. Для профілактики розмноження патогенної мікрофлори очі треба тримати в чистоті: підстилка або будиночок, де відпочиває вихованець, повинен бути чистим. Не забувайте про планове щеплення – більшість інфекційних хвороб спричиняє запалення оболонок ока. Протирайте ділянку навколо очей спеціальними гігієнічними розчинами (з мірамістином, хлоргексидином, трав’яними зборами) за допомогою ватного диску або тампону принаймні один раз на тиждень. Будь який засіб повиен бути ветеринарний та призначений саме для гігієни очей! Зверніть увагу на вії, особливо це стосується собак декоративних порід; часто їх неправильний ріст спричиняє запалення. Тварини з білою шерстю особливо чутливі до виділень. Навіть невелика епізодична сльозотеча може спричинити іржаві сльозові доріжки під очима, які виглядають достатньо неестетично. Для профілактики останніх слід застосовувати спеціальні лосьйони, підходить навіть тоненький шар вазеліну, акуратно нанесений під очі; сльоза не буде потрапляти на шерсть та сприяти запаленню шкіри.
« 90% хвороб вух у собак та котів є наслідком неправильної або недостатньої гігієни » , та тільки 10% спричинені анатомічною будовою (вузький слухових прохід), новоутвореннями або сторонніми тілами. Чистити вушка слід починати з 2-3-місячного віку не частіше одного разу на тиждень. Для цього використовувати вушні палички або м’які ватні тампони та спеціальні лосьйони або ветеринарні антисептичні розчини. Не слід глибоко занурювати паличку до слухового проходу. Структура вуха у тварин така, що ви не зможете пошкодити барабанну перетинку, але завдасте біль улюбленцю. Спочатку слід ретельно м’якими рухами очистити вушну раковину від зовнішніх забруднень, потім вичистити початок зовнішнього слухового проходу від сірки, бруду та відмерлих ворсинок. Собаки, що мають закриті висячі вуха (пудель, спаниель, бассет) з поганою вентиляцією досить схильні до запалень грибкової природи, особливо при потраплянні до вуха води. Слід купати таких тварин особливо обережно, захистивши вушка спеціальними ватними тампонами. Поява ознак (трясіння головою, свербіж та розчісування вух, виділення жовтого, зеленого, коричневого кольору з неприємним запахом) свідчить про отит – запалення зовнішнього слухового проходу. В таких випадках слід негайно звертатися до лікаря. Деякі породи схильні до надмірного росту волосся всередині вуха. Ветеринарний лікар або досвідчений грумер покаже як фахово позбутися надмірного оволосіння. З цією метою розроблені спеціальні гігієнічні порошки та аерозолі, які усувають зайву шерсть безболісно та не спричиняють запалення. Деякі породи (наприклад, бішон) достатньо чутливі до видалення вушної шерсті, в таких випадках важливим є індивідуальний підхід.
Кігті собаки та кота – це таке ж похідне шкіри, як і нігті у людини. Але підрізати їх слід лише за умови, якщо вони недостатньо сточені. « В нормі кігті та подушечки лапок повинні бути в одній площині. » Та якщо ріст занадто надмірний, кігті заважають тварині ходити, часами скручуються та спричиняють кульгавість. Найбільш естетичну природню форму мають кігті середньої довжини, помірно сточені, не гострі. Здебільше цуценятам та кошенятам кігтіки починають обрізати ще в ранньому дитинстві, щоб вони ними не пошкодили молочні залози матері. В майбутньому процедуру слід проводити приблизно раз на місяць для собак з помірною активністю або декоративним породам, що не вигулюються на вулиці. Котам кігті підрізають 2-4 рази в квартал, в залежності від інтенсивності росту. Важливим моментом при такій процедурі є не пошкодити судини кігтя. У тварин із світлими кігтиками зона судин має світло-рожевий колір. При темному забарвленні слід зрізати не більше 1/3 від усього кігтя. Не забувайте про боковий кігтик. Внаслідок відсутності навантаження, він відростає швидше за всіх. Найкращий та більш тривалий результат спостерігається, коли після обрізання край кігтя полірують спеціальним фрезером для тварин.
Психологічний момент при привчанні до гігієни дуже важливий. На перших порах слід заспокоїти малюка з одного боку та міцно тримати з іншого. Можна відволікти увагу іграшкою або смаколиком під час процедури, погладжувати, розмовляти з улюбленцем. А в кінці нагородити чимось смачненьким. Так у пухнастика буде формуватись уява, що догляд – це щось приємне та безболісне.
