Харчова непереносимість у собак та котів

У сучасному світі проблема харчової непереносимості у собак та котів досить розповсюджена. Вона може стосуватись не тільки продуктів промислового виробництва, а й натуральних неперероблених компонентів їжі. Від чого це залежить? Насамперед, від індивідуальних особливостей організму домашнього улюбленця. Наприклад, якщо у одного вихованця кількість ферментів шлункового соку, жовчі або ензимів підшлункової залози виробляються в одній кількості, то у іншого вони можуть бути зменшені або збільшені. Тобто для перетравлення певних компонентів необхідно більше/менше часу та додаткових нутрієнтів, чи деякі складові всмоктуються в шлунково-кишковому тракті у недостатньо розщепленому вигляді.

Циркулюючи в крові, вони можуть викликати певні реакції з боку імунної системи (наприклад, появу свербежу, дерматиту або часткового облисіння). Іншим проявом непереносимості є функціональні розлади травної системи – проноси, закрепи, періодична блювота, нудота і здуття. Та це не є патологія, якщо річ не й йде про супутні захворювання. Трапляються випадки, коли собака чи кіт хворі на паразитарні інвазії (гельмінти кишкові та дирофілярії), внутрішньоклітинні інфекції (токсоплазмоз, криптоспоридіоз, лямбліоз, хламідіоз), бактерії (кишкова паличка), віруси (герпес, парвовірус, лептоспіроз). Така тварина довгий час може себе відчувати нормально, та тільки за певних умов з’являється комплекс симптомів. Господар тривалий час вважає, що улюбленець має харчову непереносимість, а насправді проблема криється в іншому.

Для спрощення наводимо алгоритм виявлення індивідуальної харчової непереносимості:

  • Будь-які симптоми (диспептичні явища, шкірні висипи, почервоніння, свербіж, надмірне збудження або пригнічення, сльозотеча, запалення зовнішнього слухового проходу) спостерігаються у батьків чи інших родичів тварини.
  • Реакція на їжу (корм або домашню) виникає в певний період після її прийому.
  • Тварина повністю щеплена, утримується в задовільних санітарно-гігієнічних умовах, не спілкується з потенційно хворими тваринами.
  • Собака чи кіт стерилізовані, не отримують замісної гормональної терапії, не використовуються безконтрольно в розведенні.
  • У загальному аналізі крові не спостерігається: значного збільшення/зменшення лейкоцитів, лімфоцитів, зсуву лейкоцитарної формули, зменшення гемоглобіну, але є незначне підвищення еозинофілів.
  • В аналізі сечі немає лейкоцитозу, білку, цукру, піску, бактерій.
  • У біохімічному тесті сироватки крові – не відмічається значного підвищення печінкових та ниркових проб, глюкози, білку; допустиме невелике збільшення/зменшення ферментів підшлункової залози, жовчних пігментів.
  • Тварина має нестачі лактази кишківника (лактозна непереносимість).

« Харчова непереносимість також трактується як реакція на компонент корму збоку імунної системи ». Ідеальним варіантом діагностики є виявлення продукту-алергену (IgG + IgE). Такий тест широко використовується в сучасній ветеринарії.

Отже, якщо в результаті тестування, тварина за всіма показниками зараховується до групи ризику під назвою «харчова непереносимість», то наступні дії власника зводяться до:

  • Вибір повнораціонного гіпоалергенного корму із зменшеним вмістом білку, загальної калорійності, жирів, що містять Омега-9-кислоти, а також рослинних (гречана крупа, соя, жито) та тваринних (жовток яйця) компонентів сенсибілізуючого характеру.
  • « Включення до раціону гіпоалергенного корму, що містить легкозасвоювний білок високої якості » (наприклад, біла морська риба), зернову групу зниженої алергенності (рис) або взагалі виключити зернову групу; рослинні пребіотики (для нормальної перистальтики + самостійного вироблення пробіотиків в кишкивнику); Омега-3-жирні кислоти; комплекс рослин з антигістамінною та протизапальною активністю (кропива, ромашка, м’ята, ехінацея).

Слід пам’ятати, що «підбір» гіпоалергенного корму може тривати місяцами. І це є норма. Жоден живий організм не застрахований від надмірної чутливості до будь-якого продукту. Якщо на протязі 2-3 місяців після споживання певного раціону (корму без додаткового підгодовування «зі столу»!!!) ознак непереносимості не виявлено, то можна вважати, що ви подолали проблему.