Час від часу власнику собаки або кота доводиться стикатися з необхідністю переходу на новий корм. З якою метою це робиться? Перша та найголовніша причина – це хвороба. Наприклад, маємо котика середнього віку 7 років. У нього діагностували сечокам’яну хворобу. При зборі анамнезу ветеринарний лікар виявив, що вихованець тривалий час отримував корм низької якості. Разом із підвищеними показниками білку, фосфору, натрію, в продукті була втановлена надмірна кількість кальцію та магнію. Надлишок магнію та підвищення рН сечі сприяє утворенню каменів та кристалів у сечовидільній системі. Підвищений вміст цих речовин та більш висока калорійність корму необхідні лише в період росту, вагітності та лактації. Деякі корми мають більш низьку перетравність та завишений рівень клітковини. Це сприяє виведенню води з фекаліями та зменшенню її виділення з сечею. Концентрація сечі збільшується та підвищується ризик появи сечокам’яної хвороби. Поряд із терапевтичними засобами лікар призначає дієтотерапію – використання кормів супер-преміум класу або безпосередньо дієтичних раціонів тривалим терміном з постійним контролем показників сечі.
Отже, завдання власника – перевести на новий предписаний корм. Як це зробити вірно без особливого стресу для тваринки? Адже встановлено, що коти складніше переходять з одного корму на інший, ніж собаки. В середньому, « такий період повинен тривати 7 днів. » В 1-2 день попередній та новий корм слід змішати так, щоб 25% добового раціону складав саме новий корм. На 3-4 день кількість попереднього та нового продукту має бути рівна. На 5-6 добу – новий корм повинен складати 75%. На 7-й день повністю відмовляємось від попереднього харчування. Корма високої якості здебільше не містять смакоароматичні добавки, підсилювачі смаку та шкідливі консерванти. Їх термін придатності значно менший за продукцію економ-класу. Тому собаки та коти не охоче поїдають новий продукт. Це одна з причин чому перехід повинен бути повільним.
Навіть може скластися така ситуація, що після 7-ї доби, коли раціон повністю замінений, вихованець взагалі відмовляється від їжі. Що робити в такому випадку? Якщо мова не йде про порушення обміну речовин, на кшталт цукрового діабету, або гормональну дисфункцію наднирників, то допустимо 1-2 доби потримати «голодну дієту». Як правило, зголоднівши, тварина все ж таки вимушена щось з’їсти, таким чином новий корм стає основним. Інший спосіб – розмочити корм. Зробити це можна гарячою питною водою або м’ясним/рибним бульйоном. Додавання рідини підвищує привабливість корму. На 100 г корму зазвичай додають не більше 40-45 мл води. Слід пам’ятати, що змочування сухого корму нівелює його профілактичну дію по відношенню до хвороб зубів (зубний камінь). Крім того, якщо такий продукт залишається в мисці тривалий час, то він може прокиснути. Тому розмочування застосовують 3-4 доби, поступово зменшуючи кількість рідини.
Друга причина зміни корму – перехід до іншого фізіологічного стану (наприклад, вагітність та лактація), взросління, старіння, надмірне фізичне навантаження, тощо. В такому випадку ветеринар-дієтолог розрахує потребу домашнього улюбленця в енергії, амінокислотах, жирах, вуглеводах, вітамінно-мінеральних добавках та зорієнтує на певний раціон.
Які проблеми можуть очікувати при зміні звичного раціону? Перша та найчастіша – це розлади травлення: пронос або закреп. І тут мова не йде про отруєння. Справа в тому, що шлунково-кишковий тракт і людини, і тварини налаштовується на певну їжу. При появі в раціоні нових незвичайних інгредієнтів може потребуватись більша/менша кількість шлункового соку або ферментів підшлункової залози. « Організму необхідний час на таке переналаштування. » Звичайно, якщо пронос або закреп продовжуються більше тижня, то слід подумати про заміну раціону. Буває така ситуація, що корм економ класу містить вже готові ферменти, або речовини, що скріплюють кал. Корма лінійки преміум та супер-преміум не мають та не повинні містити такі речовини. Перетравлення досягається шляхом ферментації клітковини корму та за допомогою власних травних ферментів. Саме так повинен виглядати фізіологічний процес розщеплення та перетравлення продукту. Тому після відмови від недоброякісних кормів, організму необхідний час, щоб знов розпочати вироблення власних ферментів та привести кишківник у фізіологічний тонус.
Слід пам’ятати, що завжди існує загроза індивідуальної чутливості до деяких компонентів корму. Таке буває не тільки при згодовуванні готових кормів, але й при натуральному типі харчуваня. Тому те, що для однієї тварини панацея, то для іншої може бути алергеном та подразником. Про стан імунної системи та схильність до алергії слід порадитись з вашим ветеринарним лікарем.
